Анна ТринчерМетелики

Я сиділа на вікні а в мені метелики
В перший раз я відчувала щастя до істерики
Я тоді мабуть не знала, як тебе я покохала, не знала
Шостий день у голові все присвячено тобі
Про кохання всі пости... це тобі мої листи
Я б сказала відпусти але розумію я запала
Шістнадцятирічна кохаю вперше і це так незвично
Метелики
А я кохаю до істерики
І ми з тобою немов материки
Які з‘єдналися і меж немає
Метелики
Вони чекали те що я і ти
Колись знайдемось в небі як вони
І з ними політаєм