ФіолетЗалишимось Друзями

Ти можеш лишити ці стіни, та серце не лишиш ніяк,
І як же «будиночок наш на розі двох вулиць»?..
Калліпсо в сандалях між квітів у райських садах,
А як же усе, що між нами так і не збулось?

Не в’януть нарциси, й такої актриси як ти не зустріти мені…

Очі південні твої… мені стали музами…
Очі південні твої… давай залишимось друзями!

Що там під светриком твоїм… думав - крила, зажди,
Ми вічно шукаємо щастя, коли воно в нас під носом,
Ніжність не в моді, але пам’ятаєш метеликів в животі,
І як ми з тобою під літнім дощем гуляли босі…

Часу нема, але мон амі… вся мудрість в усмішці Будди,
Чим важче тим легше й сміється той, хто сміється і у біді,
Цю пісню тобі я написав на мові вечірніх вулиць,
Мурахи спиною – я буду стіною – на небі, і на землі !